Потрібно дякувати повсякденно:
За руки, ноги, хліб і чисту воду,
За все, чим користуємось буденно-
Думки, розмови, кожен рівний подих.
Не дивимося часто на дрібниці,
Які Господь від нас не забирає,
Беремо просто з Божої скарбниці,
Подякувати навіть забуваєм.
В минуле повертаймося думками,
Згадаймо всі Його благословіння,
За хліб, який збираємо роками,
За все, що виростає із насіння.
За те, що прокидаємось щоденно,
І чуємо пташок гучні розмови,
За все кругом, що створено натхненно,
Що здійснюється кожне Боже слово.
За все потрібно дякувати нині,
І милості Господні рахувати,
Посіви навесні й жнива осінні
Та саме головне не забувати,
Що на землі ми гості тимчасові,
Хоч мешкаєм не всі у панскій хаті-
Багатство маєм Божої любові,
Спасіння Дар і Слово Благодаті!
21.09.16
Л. Охман.
Люба Охман,
Spartanburg USA
Меня зовут Люба Охман. Люблю Господа и хочу Ему служить чем могу. Я очень люблю петь и иногда пишу свои песни. Стихи начала писать с лет 12ти. Пишу о том, что на сердце.
Буду рада любому отзыву. Заранее спасибо. e-mail автора:lyubaokhman@yahoo.com
Прочитано 1165 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
О, небо – щедрое моё - Людмила Солма *)Примечание/дополнение:
После довольно затяжной и изнуряющей "всё и вся" - жары... внезапно начавшийся дождь - был в освежающую радость... но, он быстро перешел в ураганность грозы и тогда стало ропотно - не "по себе"... старые деревья ломались с треском... некоторые - более крепкие выворачивались даже с корнями... то там то тут - громы и молнии угрожающе сотрясали окрестности... и что самое уж печально-страшное, прямым попаданием молнии - в один миг сгорел старый домик постройки 50-х годов... благо никто не пострадал физически - хозяева в это время отсутствовали.
фотоиллюстрация из Интернета с Яndex.фотки, автор: lar5502
